Всім відомо, що люди віражають свої думки за до слів, які комбінуються за певними правилами, тобто мови. Логічно, що чим складніші думки, тим багатшими повинні бути засоби їх вираження. Тобто тільки багата мова до людині виразити найтонкіші відтінки смислу. І навпаки, якщо люди не мають уяви про якесь поняття, то у їхній мові не існує слова, щоб його назвати.
Іноді слова не існує, бо поняття, яке позначає це слово, не існує або не є важливим для якогось народу. Наприклад, у народів, що живуть далеко на Півночі, за Полярним Колом, є десятки слів та виразів для описання коліру снігу, напряму та швидкості вітру, тощо. Воно й не дивно: від здатності передбачити погоду сторіччами залежило життя цих народів. А ось у більшості народів Африки взагалі немає слова, щоб позначити сніг. Є й племена, у мові яких тільки три числівника: "один", "два" та "багато"...
Тому мову можно вважати дзеркалом самосвідомості народу. Чим багатша мова лексичними одиницями, тим краще носій цієї мови може виразити свої думки. Але для цього треба знати свою рідну мову у тонкощах. Тому рідну мову треба старанно вивчати.
Іноді слова не існує, бо поняття, яке позначає це слово, не існує або не є важливим для якогось народу. Наприклад, у народів, що живуть далеко на Півночі, за Полярним Колом, є десятки слів та виразів для описання коліру снігу, напряму та швидкості вітру, тощо. Воно й не дивно: від здатності передбачити погоду сторіччами залежило життя цих народів. А ось у більшості народів Африки взагалі немає слова, щоб позначити сніг. Є й племена, у мові яких тільки три числівника: "один", "два" та "багато"...
Тому мову можно вважати дзеркалом самосвідомості народу. Чим багатша мова лексичними одиницями, тим краще носій цієї мови може виразити свої думки. Але для цього треба знати свою рідну мову у тонкощах. Тому рідну мову треба старанно вивчати.