Остап і Андрій були синами Тараса Бульби, братами. Саме тому мали спільні риси. Передусім це стосується зовнішності. Обидва хлопці — «дужі молодці» з міцними, здоровими обличчями, вкритими «першим пухом волосся, якого ще не торкалася бритва».
«У них були тільки довгі чуби». Хлопці мають гарну зовнішність: Андрій «був дуже гарний із себе», Остап — «за всіх вродливіший».
Після приїзду на Січ «молоді козаки здобули собі добре ім’я серед козаків», «старому Тарасові любо було бачити, як обидва сини його були серед перших». Вони гарно стріляли, перепливали Дніпро, билися із захопленням. На цьому їхня схожість закінчується. Хлопці були дуже різними щодо багатьох важливих речей.
Ця відмінність виявилася ще під час навчання в бурсі. Остап «першого ще року втік», «чотири рази закопував свого букваря в землю». Андрій «учився... охочіше і без напруження». Остап «був суворий до інших спокус, крім війни та веселої гульні... ніколи майже про інше не думав». Щодо Андрія, то його думки були зайняті й іншим: його томила жадоба кохання, він був мрійником: «Потреба кохання спалахнула в ньому гостро, коли він перейшов за вісімнадцять років».
«У них були тільки довгі чуби». Хлопці мають гарну зовнішність: Андрій «був дуже гарний із себе», Остап — «за всіх вродливіший».
Після приїзду на Січ «молоді козаки здобули собі добре ім’я серед козаків», «старому Тарасові любо було бачити, як обидва сини його були серед перших». Вони гарно стріляли, перепливали Дніпро, билися із захопленням. На цьому їхня схожість закінчується. Хлопці були дуже різними щодо багатьох важливих речей.
Ця відмінність виявилася ще під час навчання в бурсі. Остап «першого ще року втік», «чотири рази закопував свого букваря в землю». Андрій «учився... охочіше і без напруження». Остап «був суворий до інших спокус, крім війни та веселої гульні... ніколи майже про інше не думав». Щодо Андрія, то його думки були зайняті й іншим: його томила жадоба кохання, він був мрійником: «Потреба кохання спалахнула в ньому гостро, коли він перейшов за вісімнадцять років».