"Шлях до щастя — робити щасливими інших". Роберт Інгерсолл
Казка Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький принц"... Для кого вона? Для дітей? Для дорослих? А можливо, для нас — для тих, хто вже не хоче вважати себе дітьми, але ще не став дорослим.
Тут, як у чарівній казці, є Принц і чудеса. Тільки от кінець сумний: Принц від укусу змії гине. Втішає лише одне: Маленький принц не вмер, а, як у казці, перенісся на свою планету. І все одно сумно. Напевно, тому, що Маленький принц "приручив" мене.
Мені він уявляється таким же беззахисним, як і його троянда. Він по-дитячому дивиться на світ і по-дитячому оцінює вчинки людей. Але його наївні висновки виявляються зовсім недитячими.
Маленький принц був дуже самотній. У нього була тільки гарна, але примхлива квітка. І вони не розуміли одне одного. Тому Маленький принц вирушив на пошуки друзів. Він знайшов друга. Ним став Лис.
Лис навчив його бачити те, що очами не побачиш, що можна відчути тільки серцем. "Проникливе одне лише серце", — сказав Лис. Саме серцем ми вибираємо друга. Не тому, що він високий, сильний, багатий, розумний або дає списати домашнє завдання чи контрольну роботу серце підказує, що ця людина мені близька, що ми зрозуміємо один одного, що ми потрібні один одному. Тоді це справжній друг, і він для мене — "єдиний у цілому світі".
Лис правильно сказав: якщо хочеш, щоб у тебе був друг, наберися терпіння. Всі люди різні, зі своїми достоїнствами й недоліками. І друзі не завжди можуть відразу зрозуміти одне одного, як Маленький принц і троянда, і роблять помилки, і кривдять. Але треба вміти зрозуміти й друг теж цьому навчиться.
"Шлях до щастя — робити щасливими інших". Роберт Інгерсолл
Казка Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький принц"... Для кого вона? Для дітей? Для дорослих? А можливо, для нас — для тих, хто вже не хоче вважати себе дітьми, але ще не став дорослим.
Тут, як у чарівній казці, є Принц і чудеса. Тільки от кінець сумний: Принц від укусу змії гине. Втішає лише одне: Маленький принц не вмер, а, як у казці, перенісся на свою планету. І все одно сумно. Напевно, тому, що Маленький принц "приручив" мене.
Мені він уявляється таким же беззахисним, як і його троянда. Він по-дитячому дивиться на світ і по-дитячому оцінює вчинки людей. Але його наївні висновки виявляються зовсім недитячими.
Маленький принц був дуже самотній. У нього була тільки гарна, але примхлива квітка. І вони не розуміли одне одного. Тому Маленький принц вирушив на пошуки друзів. Він знайшов друга. Ним став Лис.
Лис навчив його бачити те, що очами не побачиш, що можна відчути тільки серцем. "Проникливе одне лише серце", — сказав Лис. Саме серцем ми вибираємо друга. Не тому, що він високий, сильний, багатий, розумний або дає списати домашнє завдання чи контрольну роботу серце підказує, що ця людина мені близька, що ми зрозуміємо один одного, що ми потрібні один одному. Тоді це справжній друг, і він для мене — "єдиний у цілому світі".
Лис правильно сказав: якщо хочеш, щоб у тебе був друг, наберися терпіння. Всі люди різні, зі своїми достоїнствами й недоліками. І друзі не завжди можуть відразу зрозуміти одне одного, як Маленький принц і троянда, і роблять помилки, і кривдять. Але треба вміти зрозуміти й друг теж цьому навчиться.