Територіальні суперечки між Англією і Францією за Гасконь – один з головних економічних центрів Франції, який раніше належав Англії, але з часом був втрачений.
Підтримка французами шотландців, які в той час зі змінним успіхом воювали проти англійців. Едуард III розбив шотландські війська, після чого король Шотландії Давид II втік до Франції. Після цього обидві країни почали посилено готуватися до майбутньої війни.
Відносини між Англією і Францією, по суті двома найбільшими державами середньовіччя завжди були непростими і неоднозначними. Тим більше, що королі сусідніх держав були родичами між собою: адже в ті часи були прийняті династичні шлюби між членами королівських сімей, і нерідко дочки французьких королів видавалися заміж за англійських принців і навпаки. Ця династична спорідненість між англійськими і французькими монархами за іронією долі і стала однією з основних причин сторічної війни.
У 1328 році помер французький король Карл IV не залишивши після себе законних спадкоємців. Раніше ж дочка іншого французького короля Філіпа IV красивого, принцеса Ізабелла була віддана в дружини англійському королю Едуарду II. Її син, новий король Англії Едуард III по суті був онуком французького короля. Будучи амбітним правителем, після смерті короля Франції він почав претендувати і на французький престол. Але французькі лорди аж ніяк не хотіли бачити своїм правителем англійського короля, і відкинули домагання Едуарда, замість нього новим королем Франції став Філіп VI з династії Валуа.
ответ:ответ:Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Королівством Англія і Королівством Франція, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того, англійські королі були пов'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів, унаслідок чого висували претензії на французький престол. У свою чергу Королівство Франція прагнуло витіснити англійців з Аквітанії (яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року). Обидві держави бажали володіти Фландрією. Попри початкові успіхи, Королівство Англії зазнало поразки у війні, через що на континенті у нього збереглося лише одне володіння — порт Кале, який воно утримувало до 1559 року.ответ:Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Королівством Англія і Королівством Франція, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того, англійські королі були пов'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів, унаслідок чого висували претензії на французький престол. У свою чергу Королівство Франція прагнуло витіснити англійців з Аквітанії (яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року). Обидві держави бажали володіти Фландрією. Попри початкові успіхи, Королівство Англії зазнало поразки у війні, через що на континенті у нього збереглося лише одне володіння — порт Кале, який воно утримувало до 1559 року.Війна тривала 116 років (з перервами). Столітня війна була низкою різних конфліктів: перший (Едвардіанська війна) тривав у 1337–1360, другий (Каролінська війна) — в 1369—1389, третій (Ланкастерська війна) — в 1415—1429, четвертий — в 1429—1453. Термін «Столітня війна» — назва, яка узагальнює всі ці конфлікти — з'явився пізніше.
Відповідь:
Територіальні суперечки між Англією і Францією за Гасконь – один з головних економічних центрів Франції, який раніше належав Англії, але з часом був втрачений.
Підтримка французами шотландців, які в той час зі змінним успіхом воювали проти англійців. Едуард III розбив шотландські війська, після чого король Шотландії Давид II втік до Франції. Після цього обидві країни почали посилено готуватися до майбутньої війни.
Відносини між Англією і Францією, по суті двома найбільшими державами середньовіччя завжди були непростими і неоднозначними. Тим більше, що королі сусідніх держав були родичами між собою: адже в ті часи були прийняті династичні шлюби між членами королівських сімей, і нерідко дочки французьких королів видавалися заміж за англійських принців і навпаки. Ця династична спорідненість між англійськими і французькими монархами за іронією долі і стала однією з основних причин сторічної війни.
У 1328 році помер французький король Карл IV не залишивши після себе законних спадкоємців. Раніше ж дочка іншого французького короля Філіпа IV красивого, принцеса Ізабелла була віддана в дружини англійському королю Едуарду II. Її син, новий король Англії Едуард III по суті був онуком французького короля. Будучи амбітним правителем, після смерті короля Франції він почав претендувати і на французький престол. Але французькі лорди аж ніяк не хотіли бачити своїм правителем англійського короля, і відкинули домагання Едуарда, замість нього новим королем Франції став Філіп VI з династії Валуа.
Пояснення: