Унаслідок завоювань Ассирія перетворилася на імперію. Засновником Ассирійської імперії вважають ассирійського царя Тіглатпаласара III (745—727 pp. до н. е.). Свої завойовницькі походи він розпочав війною з Урарту, згодом захопив Сирію, потім Фінікію, частину Мідії. У 729 р. до н. є. приєднав Вавилонське царство. Відтоді Ассирії належали всі землі «від Верхнього моря, де сідає сонце, до Нижнього моря, де сонце сходить», тобто від Середземного моря до Перської затоки. Тож ассирійський цар став володарем усієї Західної Азії. Не відставав від попередників і Ашшурбаніпал (669—629 pp. до и. е.). Цей цар заснував у Ніневії найбільшу бібліотеку. Знайдено, зокрема, 25 тис. табличок з давніми текстами. Та ні знання, ні мудрість не пом'якшили вдачу Ашшурбаніпала. Він продовжив завоювання.
Унаслідок завоювань Ассирія перетворилася на імперію. Засновником Ассирійської імперії вважають ассирійського царя Тіглатпаласара III (745—727 pp. до н. е.). Свої завойовницькі походи він розпочав війною з Урарту, згодом захопив Сирію, потім Фінікію, частину Мідії. У 729 р. до н. є. приєднав Вавилонське царство. Відтоді Ассирії належали всі землі «від Верхнього моря, де сідає сонце, до Нижнього моря, де сонце сходить», тобто від Середземного моря до Перської затоки. Тож ассирійський цар став володарем усієї Західної Азії. Не відставав від попередників і Ашшурбаніпал (669—629 pp. до и. е.). Цей цар заснував у Ніневії найбільшу бібліотеку. Знайдено, зокрема, 25 тис. табличок з давніми текстами. Та ні знання, ні мудрість не пом'якшили вдачу Ашшурбаніпала. Він продовжив завоювання.