ответ:До цього союзу Б. Хмельницького спонукали важкі обставини, в яких опинилась Україна. Погіршення геополітичного становища козацької України співпало з посиленням деструктивних тенденцій у її внутрішньому розвитку:
1. Вкрай негативно на становищі економіки позначилось страхітливе спустошення Правобережжя внаслідок воєнних дій (було знищено понад 100 міст і містечок).
2. Значне обезлюднення в результаті воєнних дій та епідемій чуми і холери в 1650–52 рр.
3. Розорення козацтва унеможливлювало виконання ним військової повинності, що підривало боєздатність армії.
4. Довготривалість і виснажливість боротьби породжувала в населення розчарування і зневіру в можливості досягти перемоги власними силами.
Не можна не погодитися з думкою історика Я. Дашкевича про те, що трагедія України полягала якраз у тому, що в тодішніх несприятливих геополітичних умовах вона могла виникнути і зміцніти як соборна держава лише під протекторатом одного з прихильних сусідів.
При виборі протектора (нагадаємо: протектор у техніці відіграє роль захисника основного механізму від пошкоджень – Авт.) з ймовірних варіантів перевагу віддали московському цареві. Чому?
Це зумовлювалося дією кількох чинників:
1. Приналежністю до одного й того ж православного віросповідання.
2. Відсутністю в тодішній етнопсихології українців антимосковських настроїв.
3. Близькістю мови і культури.
4. Відносною військово-політичною слабкістю Росії порівняно з Османською імперією, що давало надію на збереження Україною свого державного статусу.
5. Врешті, Росія мала територіальні суперечки з Польщею, адже за Деулинським (1619 р.) і Поляновським (1634 р.) миром до Речі Посполитої відійшли значні території Росії (Смоленськ та інші) і об’єктивно це робило Московську державу союзником в боротьбі з Польщею.
ответ:До цього союзу Б. Хмельницького спонукали важкі обставини, в яких опинилась Україна. Погіршення геополітичного становища козацької України співпало з посиленням деструктивних тенденцій у її внутрішньому розвитку:
1. Вкрай негативно на становищі економіки позначилось страхітливе спустошення Правобережжя внаслідок воєнних дій (було знищено понад 100 міст і містечок).
2. Значне обезлюднення в результаті воєнних дій та епідемій чуми і холери в 1650–52 рр.
3. Розорення козацтва унеможливлювало виконання ним військової повинності, що підривало боєздатність армії.
4. Довготривалість і виснажливість боротьби породжувала в населення розчарування і зневіру в можливості досягти перемоги власними силами.
Не можна не погодитися з думкою історика Я. Дашкевича про те, що трагедія України полягала якраз у тому, що в тодішніх несприятливих геополітичних умовах вона могла виникнути і зміцніти як соборна держава лише під протекторатом одного з прихильних сусідів.
При виборі протектора (нагадаємо: протектор у техніці відіграє роль захисника основного механізму від пошкоджень – Авт.) з ймовірних варіантів перевагу віддали московському цареві. Чому?
Це зумовлювалося дією кількох чинників:
1. Приналежністю до одного й того ж православного віросповідання.
2. Відсутністю в тодішній етнопсихології українців антимосковських настроїв.
3. Близькістю мови і культури.
4. Відносною військово-політичною слабкістю Росії порівняно з Османською імперією, що давало надію на збереження Україною свого державного статусу.
5. Врешті, Росія мала територіальні суперечки з Польщею, адже за Деулинським (1619 р.) і Поляновським (1634 р.) миром до Речі Посполитої відійшли значні території Росії (Смоленськ та інші) і об’єктивно це робило Московську державу союзником в боротьбі з Польщею.
Надеюсь я вам удачи
Объяснение: