Гаї шумлять... І ллється стогін в мертвій тиші... Це дерева Вони просинаються від вітру і починають жалісно стогнати.
- Чого ти стогнеш,сосне,сестро люба! - питає в сосни граб.
-Тому,що колишеться моя голівка від цього поганського вітру!
І всі дерева так стогнуть цілий день доки одна смілива Липа до вітру питається.
-Ой,вітру вітру, ти могутній, за що ж ми таке заслужили!
Вітер мовчав… Береза не витримала і сказала , що з ним по хорошому нічого не доб’єшся! Але липа все благала і благала!
- Ой ,вітру любий ,та коли ж ти припинишся!
І зараз вітер їй відповів,що за її терпіння і доброту, він припиниться. Він подякував липі і перестав дмухати. І всі дерева знову заснули спокійним сном, і прокидатися тепер вони збираються тільки зимою…
Гаї шумлять... І ллється стогін в мертвій тиші... Це дерева Вони просинаються від вітру і починають жалісно стогнати.
- Чого ти стогнеш,сосне,сестро люба! - питає в сосни граб.
-Тому,що колишеться моя голівка від цього поганського вітру!
І всі дерева так стогнуть цілий день доки одна смілива Липа до вітру питається.
-Ой,вітру вітру, ти могутній, за що ж ми таке заслужили!
Вітер мовчав… Береза не витримала і сказала , що з ним по хорошому нічого не доб’єшся! Але липа все благала і благала!
- Ой ,вітру любий ,та коли ж ти припинишся!
І зараз вітер їй відповів,що за її терпіння і доброту, він припиниться. Він подякував липі і перестав дмухати. І всі дерева знову заснули спокійним сном, і прокидатися тепер вони збираються тільки зимою…