Коли я вранці снідав над головою щось цвірінькало. глянув -синичка надворі було ще холодно от пташці й захотілося погрітися.а може ще і їсти хотіла бо снігу на землі було ще багато ніде й зернятка не знайдеш я причаївся.сиджу й не продовжде оповідання за власним
... Проходять люди. І враз я побачив дівчинку. Вона така маленька, гарна, з косичками. Вона висипала зернятко для синички. Пташка поїла. Дівчинка пішла. Потім знову бачу її. І приходить вона не одна, а з дідусем. А у руках годівничка. Повішали вони разом на дерево. Синичка покликала друзів. Так я і милувався цілу зиму ціми птичками!