Люди минулого покоління часто говорять, що нашу молодь крім гулянок та розваг нічого не цікавить. На їхню думку молодь крім того, що просиджують весь вільний час у барах, нічних клубах, вже зовсім забули, що таке романтика, прогулянки під зоряним небом, театри, мистецтво та багато інших прекрасних речей. Нажаль це справді так. Здається наше майбутнє покоління взагалі не думає про своє подальше життя, їм взагалі не цікаво, що з ними буде через10-15 років, живуть лише сьогоднішнім днем, не думаючи чи буде у них можливість прогодувати своїх дітей та дати їм здорове майбутнє. Важливу роль у цьому питанні посідає сьогоднішній стан в нашій державі. Постійна нестабільність економіки суспільства, криза, неповага та байдужість влади до населення - всі ці чинники впливають на поведінку молоді.
За часів Радянського Союзу в країні не було масового безробіття, кожний студент мав змогу після закінчення університету постійне місце роботи. А зараз, що ми маємо? Маємо те, що батьки витрачають шалені гроші на таку омріяну освіту для своєї дитини, а потім марно втрачені роки на пошуки престижної та високооплачуваної роботи. В результаті всіх поневірянь молодь змушена йти працювати грузчиками, двірниками, прибиральницями та різними дрібними підробляючими. Отакі наші мрії на світле та прекрасне майбутнє. Тож крім того, що просиджувати штани перед телевізором на дивані та постійно вештатися по барах нічого не залишається. Таке становище в суспільстві призводить до негативних вчинків з боку молодих людей. В їхнє життя приходить кримінал, крадіжки. Адже жити кожному хочеться в достатку. Тому населення і йде на такі погані вчинки.
На мою думку поки до країни не прийде стабільність, чесна влада та процвітання, все так і залишиться на своїх місцях. Майбутнє покоління просто не бачить, що таке мистецтво та здоровий б життя. Замість цього вони гають за хабарництвом та присвоєнням державного капіталу органами влади, байдужістю депутатів до населення, занепадом країни. Але все колись було по - іншому і в Україні не було такого безладу та масового поневіряння.
Та все ж таки потрібно не забувати, що ми самі творці власного життя і обирати яким воно буде в майбутньому саме нам. Тому надіятись і пливти за течією не вихід. Потрібно намагатися щось змінити в собі та країні, творити добро, бути чесними та справедливими до оточуючих і повірте - жити стане набагато краще!
Люди минулого покоління часто говорять, що нашу молодь крім гулянок та розваг нічого не цікавить. На їхню думку молодь крім того, що просиджують весь вільний час у барах, нічних клубах, вже зовсім забули, що таке романтика, прогулянки під зоряним небом, театри, мистецтво та багато інших прекрасних речей. Нажаль це справді так. Здається наше майбутнє покоління взагалі не думає про своє подальше життя, їм взагалі не цікаво, що з ними буде через10-15 років, живуть лише сьогоднішнім днем, не думаючи чи буде у них можливість прогодувати своїх дітей та дати їм здорове майбутнє. Важливу роль у цьому питанні посідає сьогоднішній стан в нашій державі. Постійна нестабільність економіки суспільства, криза, неповага та байдужість влади до населення - всі ці чинники впливають на поведінку молоді.
За часів Радянського Союзу в країні не було масового безробіття, кожний студент мав змогу після закінчення університету постійне місце роботи. А зараз, що ми маємо? Маємо те, що батьки витрачають шалені гроші на таку омріяну освіту для своєї дитини, а потім марно втрачені роки на пошуки престижної та високооплачуваної роботи. В результаті всіх поневірянь молодь змушена йти працювати грузчиками, двірниками, прибиральницями та різними дрібними підробляючими. Отакі наші мрії на світле та прекрасне майбутнє. Тож крім того, що просиджувати штани перед телевізором на дивані та постійно вештатися по барах нічого не залишається. Таке становище в суспільстві призводить до негативних вчинків з боку молодих людей. В їхнє життя приходить кримінал, крадіжки. Адже жити кожному хочеться в достатку. Тому населення і йде на такі погані вчинки.
На мою думку поки до країни не прийде стабільність, чесна влада та процвітання, все так і залишиться на своїх місцях. Майбутнє покоління просто не бачить, що таке мистецтво та здоровий б життя. Замість цього вони гають за хабарництвом та присвоєнням державного капіталу органами влади, байдужістю депутатів до населення, занепадом країни. Але все колись було по - іншому і в Україні не було такого безладу та масового поневіряння.
Та все ж таки потрібно не забувати, що ми самі творці власного життя і обирати яким воно буде в майбутньому саме нам. Тому надіятись і пливти за течією не вихід. Потрібно намагатися щось змінити в собі та країні, творити добро, бути чесними та справедливими до оточуючих і повірте - жити стане набагато краще!