1. звертання або вставні слова не ставлення до адресата в реченні: a) спи, дитиночко кохана! баю, люлі, бай (о. олесь). б) це була, по-перше, держава з необмеженою владою монарха над підлеглими (м. попович). b) пробач мені, далекий друже, що згадку затягли дими, хоч у свої серця байдужість не смієм поселяти ми (в. крищенко). г) зачерпнімо, любі друзі, ми води одним відерцем! (п. тичина) 2. фразеологічним висловом із звертанням ускладнене речення: a) признаться, ніде правди діти, і я гуляючи прожив (л. глібов). б) вискочив, як пилин з конопель (народна творчість). b) заплач, матвійку, копійку (народна творчість). г) який сидір, така й гапка, який кожух, така й латка (народна творчість).
