На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша. Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили. На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.
І все поволі зникає: море, стелі, земля. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними.
І все поволі зникає: море, стелі, земля. З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки. Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними.