Ранок. В очікуванні сніданку я дивлюся як на платі завтра є чайник. Він зараз схожий на кумедного чоловічка із затертим догори носиком. На блакитному боці прикріплена рожевого кольору квітка. Ручка нахилилась ніби спочиває. Сині язички полум'я починають кусатися і чайник сердиться. Його шапочка-накривка підстрибує з легка подзв'янькуючи носик випускає пару. А сам чайник ніби повідомляє: "Я вже виконав свою роботу". Я наливаю ароматний напій. Як цікаво гати за відомим тобі предметом.
