жили в країні морфології два сусіди: дієслово та прислівник. добре вони жили, дружно, сім'ями товаришували. і була у дієслова красуня донька, а у прислівника – син богатир. і от коли вони виросли, то покохали одне одного та й одружилися. народився у них син, який від батька успадкував незмінність та вміння виконувати роль обставини. а від матері – вид (доконаний і недоконаний) та можливість мати залежні слова (іменники, займенники, прислівники). довго думали батьки над іменем для свого нащадка. мати підкреслювала, що її син – особлива форма дієслова, але й прислівник заявляв про свої права. і врешті-решт вирішили вони назвати сина дієприслівником.
