Займенник—це частина мови яка схожа на самостійну частину мови, як іменник. Але ця частина мови виражає іменник, але не називає його. На початку речення ми можемо написати іменник, а потім ми цей іменник можемо замінити займенником. Наприклад: Олена любить читати книжки. В другому речення ми не напишемо знову Олена, ми напишемо вона. Наприклад: Вона дуже багато читає.
На початку речення ми можемо написати іменник, а потім ми цей іменник можемо замінити займенником. Наприклад: Олена любить читати книжки. В другому речення ми не напишемо знову Олена, ми напишемо вона. Наприклад: Вона дуже багато читає.