Переказ тексту сьогодні оксанка встала рано. вона уявляла, як укине листа в поштову скриньку, як повезуть його в поїзді на фронт, як читатиме його батько… перед уроками оксанка вирішила зайти на пошту і вкинути листа. за ніч підвалило снігу, і йти було важко. з заметів визирали верхівки торішнього бур’яну. навколо кожного стебла сніг був посипаний дрібнісінькими чорними мачинками. це було бур’янове насіння. край просіки росли кущі колючого терну. улітку крізь них не пролізти, а тепер кожний кущ світився наскрізь. між гілочок чорніло торішнє кругле гніздечко. кроків за тридцять перед собою оксанка побачила великого сірого собаку. вона відразу догадалась, що це вовк, і страшенно перелякалась. у ту хвилину, коли дівчинка вирішила лізти на дерево, звір ліниво пішов у кущі. оксанка боялася йти далі, та лист не давав їй спокою. його треба вкинути сьогодні. хто знає, може, завтра вже буде пізно. дівчинка повернулася додому і взяла берданку. найстрашніше було минати місце, де сидів вовк. на снігу добре відбилися сліди його лап. відбитки були завбільшки з долоню. ось і вулиця. оксанка дійшла до пошти й укинула лист.
За ніч підвалило снігу, і йти було важко. Край просіки росли кущі колючого терну. Неподалік перед собою Оксанка побачила великого сірого собаку. Вона відразу догадалась, що це вовк, і страшенно перелякалась. Дівчинка вирішила лізти на дерево, але звір ліниво пішов у кущі. Оксанка боялася йти далі, та мусила вкинути лист саме сьогодні. Дівчинка повернулася додому і взяла берданку. Найстрашніше було минати місце, де сидів вовк. На снігу добре відбилися сліди його лап завбільшки з долоню. Ось і вулиця. Оксанка дійшла до пошти й укинула лист.