Свійська собака (клас – ссавці; ряд – хижі; родина – собачі) – термін, що застосовують і для домашніх, і для бездомних тварин. Походить від вовків і шакалів, одомашнених ще в кам’яному віці. Перші згадки про собак з’явилися ще 100 000 років тому. Собака – один із найвірніших помічників людини. Його значення колосальне: охороняти майно, захищати хазяїна, допомагати в перевезеннях, нести військову службу тощо. Також це експериментальний вид тварин. На собаках випробовують різні медичні засоби. А також вони стали першими тваринами «космонавтами». Породи собак поділяються на мисливські, службові й декоративні. Свійські собаки відносно швидко дичавіють. При схрещуванні з вовками дають плідне потомство. Відповідно до породи собаки мають різну будову й забарвлення — від білосніжного та рудого до насиченого чорного з різноманітними відтінками. Середньостатистичний собака переважно 30-40 см у висоту і до 50 см у довжину. Зручна тілобудова дозволяє тварині розвивати хорошу швидкість, бути спритним, здатним до праці, захисту й оборони. Ця унікальна універсальність дала другу назву собаці – «друг людини». В результаті селекції, генетики зуміли вивести безліч нових порід. Від цього залежить будова, розмір, форма вух і хвоста тощо. Всі породи собак мають чотири лапи з опорними пальцями й кігтями. Два набори зубів розташовані таким чином, щоб було зручно споживати їжу, зокрема сире м’ясо та кістки. Також у собак надзвичайно тонко розвинений такі органи чуття, як нюх і слух. Це робить їх конкурентними серед інших тварин.
