— Привіт! Як ти тут проживаєш? Я тобі меду та полуничного варення зробив, будеш?— запитав Андрійко виймаючи з пакету варення та мед — Так, дякую. — відповів Василько беручи в руки банку з вареннням та почав на неї придивлятися. — Слухай, ти тут не скучав за школою? Тебе там всі чекають.— сказав Андрійко — Звісно я скучав… Але ж я хворий…— відповів Василько — Та не хвилюйся ти так! Ти ж всеодно вилікуєшся! — сказав Андійко з посмішкою — Так, звісно
— Так, дякую. — відповів Василько беручи в руки банку з вареннням та почав на неї придивлятися.
— Слухай, ти тут не скучав за школою? Тебе там всі чекають.— сказав Андрійко
— Звісно я скучав… Але ж я хворий…— відповів Василько
— Та не хвилюйся ти так! Ти ж всеодно вилікуєшся! — сказав Андійко з посмішкою
— Так, звісно