Переказ на тему: повернення до львова

Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні, 
Обізвався твій голос, моє місто-любове, 
Твоє ніжне крило пролітає в мені.

В цьому нашому світі, у плинкім нощеденні, 
В цьому нашому світі, де доля терпка, 
Моє місто-любове, нам з тобою священні 
І світанок Данила, і вечір Франка.

Доки сняться нам сни, доки сняться нам ріки 
І марнота марнот по душі не снує, 
Моє місто-любове, дорогі нам навіки 
Ті, хто десь за тобою, ті, хто зараз тут є! II

На маленькій планеті у великому лузі 
Сходить вечір на сине, на сизе й сумне. 
На шовковому вальсі, на блакитному лузі 
Як давно і недавно ти любила мене.

Як раптово в хвилини блакитношовкові, — 
Іще рух! іще крок! іще подих грози! — 
Зацвіли твої пальці першим цвітом любові, 
Зацвіли твої очі першим цвітом сльози…

Відчорніли в саду переспілі пасльони, 
Ззимували сніги ув обійми ріки… 
Та порожні мовчать на цепах телефони, 
Та над ними порожні летять літаки…

На маленькій планеті у великому місті 
Сходить вечір на синє, на сизе й сумне. 
На сивавих дощах в сполотнілому листі 
Як далеко-давно ти любила мене…