Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій.
Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.
Езоп* на наказ свого пана принести найважливішу річ у світі приніс язик ( коров'ячий).І пояснив, що з язиком людина може зробити багато хороших речей.На завдання принести найшкідливішу річ Езоп також приніс язик.І сказав, що людина може використати язик і в поганому напряму. Від людини залежить, як використовувати слова і язик, з розумом чи з дурістю.
Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.
*- ЗАСНОВНИК БАЙКИ