Як же я люблю свою матусю... Вона така лагідна і ніжна. Коли я їі обіймаю, вона дивиться на мене таким ніжним поглядом, у я кому видно всю її турботу про мене. В цьому погляді, видно, що коли мене немає вдома, то ненька за мною сумує... Мені стає так шкода, що я мало часу проводжу з нею. Як тільки я бачу, що мама сумна, я приходжу і.обіймаю їі, тоді вона зразу веселішає. Яка ж вона мені дорога！
