Чи сильна воля у Чіпки? Я вважаю ,що ні тому ,що хлопець не боявся ні Бога, ні людей. Мати віддала його в найми до багатія Бородая, який за непослух побив Чіпку, а той ледь не спалив хлів хазяїна. У Чіпки забрали землю, в одну мить розбудивши в ньому все те зло, що, здавалося, надійно заснуло. Зразу ж знайшлися і «друзі»: Лушня, Матня й Пацюк — п’яниці, розпусники і злодії.День і ніч він пропивав із ледарюгами все здобуте важкою працею, не зважав ні на осуд людей, ні на сльози матері. Коли вже в хаті й на обійсті нічого не залишилося, Чіпка немов схаменувся, найнявся молотити, помирився з матір’ю, зажив душа в душу з товаришем дитинства Грицьком та його дружиною Христею, але ніхто навіть не здогадувався, що вдень він тяжко працює, а вночі разом з іншими розбійниками грабує людей. Чіпка став на слизький шлях, і його вже не могли врятувати ні сльози матері, ні кохання Галі, ні людський осуд. Тому на мою думку Чіпка хоч і мав сильний характер, але він міг би стати хазяїном, хорошим сином, люблячим чоловіком, але його хижа натура переважила все те добре, що було в ньому. Він утратив усе, що давало йому життя, занапастив не тільки свою долю, а й долю близьких йому людей. І це не можна виправдати ні людською неправдою, ні соціальними умовами, ні тяжким дитинством.
Я вважаю ,що ні тому ,що хлопець не боявся ні Бога, ні людей. Мати віддала його в найми до багатія Бородая, який за непослух побив Чіпку, а той ледь не спалив хлів хазяїна. У Чіпки забрали землю, в одну мить розбудивши в ньому все те зло, що, здавалося, надійно заснуло. Зразу ж знайшлися і «друзі»: Лушня, Матня й Пацюк — п’яниці, розпусники і злодії.День і ніч він пропивав із ледарюгами все здобуте важкою працею, не зважав ні на осуд людей, ні на сльози матері. Коли вже в хаті й на обійсті нічого не залишилося, Чіпка немов схаменувся, найнявся молотити, помирився з матір’ю, зажив душа в душу з товаришем дитинства Грицьком та його дружиною Христею, але ніхто навіть не здогадувався, що вдень він тяжко працює, а вночі разом з іншими розбійниками грабує людей. Чіпка став на слизький шлях, і його вже не могли врятувати ні сльози матері, ні кохання Галі, ні людський осуд.
Тому на мою думку Чіпка хоч і мав сильний характер, але він міг би стати хазяїном, хорошим сином, люблячим чоловіком, але його хижа натура переважила все те добре, що було в ньому. Він утратив усе, що давало йому життя, занапастив не тільки свою долю, а й долю близьких йому людей. І це не можна виправдати ні людською неправдою, ні соціальними умовами, ні тяжким дитинством.