Прочитайте текст спочатку мовчки, потім уголос за особами. Визначте його тему й головну думку. З'ясуйте стиль тексту, свою думку доведіть. Добрий лісоруб Прийшов -якось чоловік у ліс по дрова* Вибрав березу, підняв сокиру. Тут берізка заговори ла жалісно: - Не рубай мене! Мої дітки-паростки плакатимуть, якщо мене не стане! Підійшов чоловік до дуба. Почав дуб просити: - Дай мені ще пожити на світі! Жолуді мої ще не дозріли й не годяться на насіння. Як же виростуть дубові ліси? Замислився чоловік: «От диво! Ліс живе, ліс думає. У кожного дерева свій розум, у нас із ним одна мова. Кожне дерево знаходить мудрі й переконливі слова. Духу не вистачає його скривдити!» Тут із хащів вийшов дідок із довгою зеленою бородою. Лагідно глянув на чоловіка й сказав: тобі, що не знищив моїх дітей! Це принесе тобі щастя. Віднині все, що потрібно, у тебе буде. Дивися лише, щоб твої бажання не стали надмірними. Попрощався Лісовик і зник. Жив той чоловік заможно і щасливо до кінця своїх днів* І діти його були щасливі, й онуки, бо ніколи не кривдили нічого живого. Та якось правнукові доброго лісоруба запраглося, щоб Сонце спустилося з неба й погріло йому спину. Розгнівалося Сонце на таку його дурість і спалило нахабу промінням. Того нещасливого дня гаряче проміння так налякало дерева, що ті оніміли навіки. Відтоді люди не чули від них жодного слова. - Поясніть значення вислову втратити спільну мову, Чи можна втратити спільну мову з природою? У чому це виявляється? - Назвіть почуття, які викликали прохання дерев у лісоруба. Яке почуття викликали забаганки лісорубового правнука в Сонця? Звіртеся зі Словничком назв почуттів. - Складіть і запишіть план тексту казки. Усно перекажіть за ним казку. Роздивіться ілюстрацію. Пофантазуйте і розкажіть, що на ній зображено. Доберіть кілька варіантів назв.
План тексту казки 1. У ліс по дрова. 2. Розмова з деревами. 3. Мудрі слова є у всього живого. 4. Люди щасливі, коли розуміють природу. 5. Ганебний вчинок егоїста. 6. Дерева оніміли.
Добрий лісоруб
Прийшов -якось чоловік у ліс по дрова* Вибрав березу, підняв сокиру. Тут берізка заговори ла жалісно:
- Не рубай мене! Мої дітки-паростки плакатимуть, якщо мене не стане!
Підійшов чоловік до дуба. Почав дуб просити:
- Дай мені ще пожити на світі! Жолуді мої ще не дозріли й не годяться на насіння. Як же виростуть дубові ліси?
Замислився чоловік: «От диво! Ліс живе, ліс думає. У кожного дерева свій розум, у нас із ним одна мова. Кожне дерево знаходить мудрі й переконливі слова. Духу не вистачає його скривдити!»
Тут із хащів вийшов дідок із довгою зеленою бородою. Лагідно глянув на чоловіка й сказав:
тобі, що не знищив моїх дітей! Це принесе тобі щастя. Віднині все, що потрібно, у тебе буде. Дивися лише, щоб твої бажання не стали надмірними.
Попрощався Лісовик і зник.
Жив той чоловік заможно і щасливо до кінця своїх днів* І діти його були щасливі, й онуки, бо ніколи не кривдили нічого живого.
Та якось правнукові доброго лісоруба запраглося, щоб Сонце спустилося з неба й погріло йому спину. Розгнівалося Сонце на таку його дурість і спалило нахабу промінням.
Того нещасливого дня гаряче проміння так налякало дерева, що ті оніміли навіки. Відтоді люди не чули від них жодного слова.
- Поясніть значення вислову втратити спільну мову, Чи можна втратити спільну мову з природою? У чому це виявляється?
- Назвіть почуття, які викликали прохання дерев у лісоруба. Яке почуття викликали забаганки лісорубового правнука в Сонця? Звіртеся зі Словничком назв почуттів.
- Складіть і запишіть план тексту казки. Усно перекажіть за ним казку. Роздивіться ілюстрацію. Пофантазуйте і розкажіть, що на ній зображено. Доберіть кілька варіантів назв.
План тексту казки
1. У ліс по дрова. 2. Розмова з деревами. 3. Мудрі слова є у всього живого. 4. Люди щасливі, коли розуміють природу.
5. Ганебний вчинок егоїста. 6. Дерева оніміли.