Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. і ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. всі зосереджено дивимося на вхідні двері. вони відкриваються — і я мало не впав від здивування. першим йшов мій дідусь. він був одягнений у свій новий костюм, а на костюмі виблискували ордени та медалі. я страшенно пишався тим, що мій дідусь іде ось так, першим, відкриваючи парад ветеранів. потім усі розташувалися в актовій залі, і розпочався концерт. учні нашого, 6-а класу, приготували естрадний номер, який складався з танцю та пісні. нам плескали в долоні, і ми, схвильовані, сходили зі сцени, не пам'ятаючи себе. але коли залунало з динаміків "день перемоги" і всі встали, сльози навернулися мені на очі. я підбіг до дідуся і вручив йому свій букет квітів. тепер наш 6-а клас вирішив влаштовувати щорічні концерти для ветеранів. ми запрошуємо всіх взяти участь у святкуванні і сподіваємось, що всі відгукнуться на нашу пропозицію
