Я вважаю, що сучасний світ доволі неоднозначний. З одного боку, це світ жорстокості, прагматизму. З іншого — світ добра, радості, романтики. Отож із погляду пересічної людини на проблему — що з них має домінувати, стверджуватиму, що і це, і те потрібне, щоправда в певних межах.
Так, людина до певної міри має бути прагматичною, адже мусить утілювати свої мрії. А не будучи прагматичним, не розуміючи, що для усілякої мрії потрібні умови для її втілення, неможливо цю мрію здійснити. Проте оскільки людина ще й має душу, то бути романтиком до певної міри теж не завадить. Звісно, і мрійництво, і прагматизм не мають сягати крайнощів.
Так, людина до певної міри має бути прагматичною, адже мусить утілювати свої мрії. А не будучи прагматичним, не розуміючи, що для усілякої мрії потрібні умови для її втілення, неможливо цю мрію здійснити. Проте оскільки людина ще й має душу, то бути романтиком до певної міри теж не завадить. Звісно, і мрійництво, і прагматизм не мають сягати крайнощів.