Скільки у реченні простих частин: усе було дивовижним: чисте небо, море блакиті, м’яке сонячне світло, а перша зелень на деревах, ще недавно похмурих і кострубатих, була схожа на хмари зеленого диму; і не хотілося сідати ні в автобус, ні в тролейбус, і він пішов пішки, відчуваючи в собі велику й легку пустку.

1) Усе було дивовижним: чисте небо, море блакиті, м’яке сонячне світло,
2) а перша зелень на деревах, ще недавно похмурих і кострубатих, була схожа на хмари зеленого диму;
3) і не хотілося сідати ні в автобус, ні в тролейбус,
4) і він пішов пішки, відчуваючи в собі велику й легку пустку.