Прислівя не знаю но знаю словаабракадабра (лат. abracadabra – заклинання) – магічна формула, таємне слово, замовляння; синонім безглуздя, нісенітниці, незрозумілого набору слів.
абсолютна теперішність (лат. аbsolutus – необмежений) – те саме, що й історична теперішність.
абсурд (лат. аbsurdus -безглуздий) – безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. абсурд відрізняється від нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним.
автентичний текст (гр. authenticos – справжній) - достовірний текст певного автора.
автобіографія (гp. autos - сам, вiоs - життя, grapho – пишу) – власний опис свого життя.
автонім (гр. аutos – сам і onoma – ім’я) – справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому – псевдоніму .
автор (лат. аu(с)tor – створювач) – творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.
автореферат (гр. аutos – сам і лат. referre – допові) – короткий виклад автором змісту своєї наукової праці.
авторські слова – 1) грам.: слова, з яких до тексту вводять пряму мову; 2) слова, що належать тільки певному автору і не підлягають змінам: авторські слова тараса шевченка, авторські слова івана франка.
агіографія (гр. hagios – священний і grapho - пишу) – різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими.
агітаційна промова (лат. agitatio – спонукання до чогось) – промова, що зосереджується на якому-небудь політичному питанні, ідеї, факті, містить заклик до певної діяльності й адресована до широких мас.
аграматизм (від гр. аgrammatos – нерозбірливий) – порушення мовлення людини, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів і форм.
адаптація (лат. adaptatio - пристосування) - пристосування тексту до можливостей сприймання читача.
адгортація (лат. аdhortatio – ) – те саме, що й протропа.
акростих (гр. akrostichos – крайній рядок) – вipш-загадка, в якому початкові букви рядків слово-вiдгадку:
абсолютна теперішність (лат. аbsolutus – необмежений) – те саме, що й історична теперішність.
абсурд (лат. аbsurdus -безглуздий) – безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. абсурд відрізняється від нісенітниці: нісенітниця не істинна, проте не хибна, а абсурдний вислів осмислений і внаслідок своєї суперечності є хибним.
автентичний текст (гр. authenticos – справжній) - достовірний текст певного автора.
автобіографія (гp. autos - сам, вiоs - життя, grapho – пишу) – власний опис свого життя.
автонім (гр. аutos – сам і onoma – ім’я) – справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому – псевдоніму .
автор (лат. аu(с)tor – створювач) – творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.
автореферат (гр. аutos – сам і лат. referre – допові) – короткий виклад автором змісту своєї наукової праці.
авторські слова – 1) грам.: слова, з яких до тексту вводять пряму мову; 2) слова, що належать тільки певному автору і не підлягають змінам: авторські слова тараса шевченка, авторські слова івана франка.
агіографія (гр. hagios – священний і grapho - пишу) – різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких церква проголосила святими.
агітаційна промова (лат. agitatio – спонукання до чогось) – промова, що зосереджується на якому-небудь політичному питанні, ідеї, факті, містить заклик до певної діяльності й адресована до широких мас.
аграматизм (від гр. аgrammatos – нерозбірливий) – порушення мовлення людини, що виявляється у неправильному використанні граматичних елементів і форм.
адаптація (лат. adaptatio - пристосування) - пристосування тексту до можливостей сприймання читача.
адгортація (лат. аdhortatio – ) – те саме, що й протропа.
акростих (гр. akrostichos – крайній рядок) – вipш-загадка, в якому початкові букви рядків слово-вiдгадку: