Продовжити розповідь сьогодні видався морозний день.білий сніг сліпить очі.мереживом висить на дереві іній. важко в такі зимові дні пташки добувати їжу.ось горобці
...невгамовно викльовують останні ягідки з майже голих кущів. Не зосталося нічого. Старій горобчихі потрібно було дбати про своїх горобенят, тому їй не залишилося нічого окрім як шукати їжу на твердій небезбечній для малих створінь поверності. І ось диво, вона побачила ціле гроно червоних рум'яних ягід, що лежали на землі й чекали пока їх хтось підхопить. Але не так швидко, легка здобич лежала на подвір'ї шибеника й хулігана Захара, тому пташку чекала пастка, вона попала в капкан й прищемила собі лапку. Турботливу матір непокоїла жахлива доля майбутнього своїх діток. Аж ось,диво, поруч проходив добрий сусідський хлопчик Сашко. Він почув жалібні звуки прохання на до й, побачивши бідненьку, звільнив її з пастки. Пташкі було важко поворухнутися, тому хлопчик взяв її на руки й вони разом знайшли горобине гніздо. Згодом Сашко приніс безліч зерна і ягід пташкам, маленькі горобенята радісно защебетали, дякуючи юнакові. Відтепер вони друзі.
