Повітря, сонце, небо, земля — це багатство кожної людини. І дуже важливо все це зберегти. Раніше люди схилялися перед природою, вшановували її. Зараз людина хоче від неї взяти якнайбільше, забуваючи, що вона — гість на землі. То ж берегти природу — це одне із важливих завдань людства. Звичка до безжальної експлуатації природи , бездумне і жадібне використання її ресурсів можуть призвести до всеосяжної катастрофи , яка безповоротно поглине все краще , що є на землі , залишаючи жорстокій і настільки недалекоглядній людині лише убогість безплідної пустелі .
На щастя , сьогодні численні товариства охорони природи з готовністю приймають на себе турботи про довкілля , відкрито борючись з тими , хто зазіхає на її невинну чистоту. У наші дні багато підприємств намагаються переходити на більш щадні для природи та енергозберігаючі режими роботи , що істотно знизить небезпеку усіляких забруднень.
Однак це зовсім не означає , що роль кожної людини у справі захисту природи зневажливо мала . Навпаки , чистота рідного краю – це , в першу чергу , досягнення кожного його жителя. І розводячи багаття або розкидаючи сміття, не варто очікувати , що наслідки даного шкоди будуть усунені якими чудовими силами або загальними зусиллями великих міжнародних організацій . Не варто нарікати на загазоване повітря і забруднені зелені рекреації , намагаючись при цьому самоусунутися від цих проблем. Адже охорона природи – це справа всіх і кожного окремо , і бажаний порядок слід , перш за все , починати з самого себе .
І тоді материнська доброта природи знову укладе людину в свої щедрі обійми , від душі обдаровуючи її всіма своїми благами . І до цього дня ми зможемо дійти лише загальними зусиллями , чесною працею і чистими , безкорисливими помислами.
На щастя , сьогодні численні товариства охорони природи з готовністю приймають на себе турботи про довкілля , відкрито борючись з тими , хто зазіхає на її невинну чистоту. У наші дні багато підприємств намагаються переходити на більш щадні для природи та енергозберігаючі режими роботи , що істотно знизить небезпеку усіляких забруднень.
Однак це зовсім не означає , що роль кожної людини у справі захисту природи зневажливо мала . Навпаки , чистота рідного краю – це , в першу чергу , досягнення кожного його жителя. І розводячи багаття або розкидаючи сміття, не варто очікувати , що наслідки даного шкоди будуть усунені якими чудовими силами або загальними зусиллями великих міжнародних організацій . Не варто нарікати на загазоване повітря і забруднені зелені рекреації , намагаючись при цьому самоусунутися від цих проблем. Адже охорона природи – це справа всіх і кожного окремо , і бажаний порядок слід , перш за все , починати з самого себе .
І тоді материнська доброта природи знову укладе людину в свої щедрі обійми , від душі обдаровуючи її всіма своїми благами . І до цього дня ми зможемо дійти лише загальними зусиллями , чесною працею і чистими , безкорисливими помислами.