Дятел- невеличка пташка, що живе у лісах, парках та скверах. Пір’я на спині і крилах у нього чорного кольору, а грудка біла, на голові, ніби червона шапочка вдягнена. У дятла міцний дзьоб. Ним він дістає комашок та личинок з-під кори дерев. Міцно тримається дятел своїми кігтистими лапками за стовбур, спираючись на хвіст тримає він вертикальне положення. Дуже велику користь приносить ця пташка.
Дятел — лісовий доктор, ритмічно вистукує звуки, які проносяться по усьому лісу! Маленька пташка з нарядним яскраво-червоним чубком, голівка і спинка чорні. На чорних крилах білі смужки і плямочки. «Прилетіли улани, сірі жупани, червоні шапочки: рубають пень на шепочки». Цю загадку нерідко загадують бабусі своїм онукам. І придумана вона про дятла. Як тільки його не називають — і «швидкою до лісовим доктором», і «санітаром дерев». А усе тому, що міцним і невтомним дзьобом-молоточком він цілий день вистукує стволи дерев. Сяде дятел на ствол дерева, гострими кігтиками зачепиться за нього, зіпреться на жорсткий хвіст і стукає по хворому дереву. Він наполегливо роздовбує кору старезного дерева, відшукуючи комах а також сигналізує про володіння територією. Тому дятла і називають лісовим доктором, адже він хворі дерева лікує, з-під кори шкідників дістає.
