Ще в недалекому минулому взуття було розкішшю для простого люду. Його берегли, щоб довше носилося. Мандрували люди переважно пішки. Щоб швидше подолати шлях і заощадити на взутті, ішли босоніж, а чоботи перекидали через плече, особливо тоді, коли бігли, тікали від лиха. Так з’явився фразеологізм «брати ноги на плечі», що означає швидко йти, тікати.
Так з’явився фразеологізм «брати ноги на плечі», що означає швидко йти, тікати.