В прекрасному царстві, в чудовій державі, жила-була Природа. Вона дуже любила Ранню Весну. Та й як не любити її! Після холодних морозних ранків, ніжний подих Весни навівало на Природу солодке заспокоєння. Природа посміхалася і розквітала. А ще вона слухала різні звуки. Взимку-то Природа жила в тиші. Але ось навесні... Бадьорить звучання капелі, срібне дзюрчання струмка, святкові звуки птахів – так мало в світі звуків! Все йшло до того, що настане тепло, і Природа змінить свій непоказний зимовий наряд на пишне легке вбрання. Але раптом...Хуртовини та морози повернулися. Холодні вітри знов відчули свою силу. — Ах ти, обманщиця, Рання Весна! – сказала Природа. Тільки я налаштувалася на весняне тепло, а ти знову пустила Зиму на поріг? І тут заговорило Сонечко. — Не ображайся, Природа, на Ранню Весну. Вона завжди така, зі своїми витівками. То погреет, то приморозить. Немає у неї ще поки силушки потрібною. Зачекай трохи, і благодатне тепло не змусить себе чекати!
Природа посміхалася і розквітала. А ще вона слухала різні звуки. Взимку-то Природа жила в тиші. Але ось навесні...
Бадьорить звучання капелі, срібне дзюрчання струмка, святкові звуки птахів – так мало в світі звуків!
Все йшло до того, що настане тепло, і Природа змінить свій непоказний зимовий наряд на пишне легке вбрання. Але раптом...Хуртовини та морози повернулися. Холодні вітри знов відчули свою силу.
— Ах ти, обманщиця, Рання Весна! – сказала Природа. Тільки я налаштувалася на весняне тепло, а ти знову пустила Зиму на поріг?
І тут заговорило Сонечко.
— Не ображайся, Природа, на Ранню Весну. Вона завжди така, зі своїми витівками. То погреет, то приморозить. Немає у неї ще поки силушки потрібною. Зачекай трохи, і благодатне тепло не змусить себе чекати!