СЛОВО… Перша частина складних слів, що відповідає слову сло́во у 1 знач., напр.: словови́верження, словопока́жчик і т. ін.
СЛО́ВО, а, с.
1. Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об’єктивного світу. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (Мирний, II, 1954, 130); Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово (Гончар, III, 1959, 96); Коли надійшла його черга відповідати.., він зблід і довго не міг сказати першого слова(Тют., Вир, 1964, 55); Слово — важлива одиниця мовної комунікації. Воно є засобом як найточнішого логічного викладу думки, так і її естетичного оформлення (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 55); * Образно. Він [ліс] співа то грізно, то шовково, Як морська безсмертна глибина,— Не одно ж там розцвілося слово, Запалала пісня не одна (Рильський, III, 1961, 13); * У порівн. Мене ще й досі владно кличе моїх степів свята трава, така і рідна і пахуча, немов коханої слова (Сос., II, 1958, 368); // Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. [Бабуся:] Та вони [ворожбити] вже слово такеє знають. Туману пустили і здиміли (Л. Укр., II, 1951, 523).
СЛОВО… Перша частина складних слів, що відповідає слову сло́во у 1 знач., напр.: словови́верження, словопока́жчик і т. ін.
СЛО́ВО, а, с.
1. Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об’єктивного світу. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже (Мирний, II, 1954, 130); Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово (Гончар, III, 1959, 96); Коли надійшла його черга відповідати.., він зблід і довго не міг сказати першого слова(Тют., Вир, 1964, 55); Слово — важлива одиниця мовної комунікації. Воно є засобом як найточнішого логічного викладу думки, так і її естетичного оформлення (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 55); * Образно. Він [ліс] співа то грізно, то шовково, Як морська безсмертна глибина,— Не одно ж там розцвілося слово, Запалала пісня не одна (Рильський, III, 1961, 13); * У порівн. Мене ще й досі владно кличе моїх степів свята трава, така і рідна і пахуча, немов коханої слова (Сос., II, 1958, 368); // Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. [Бабуся:] Та вони [ворожбити] вже слово такеє знають. Туману пустили і здиміли (Л. Укр., II, 1951, 523).