У численних байках Леоніда Глібова головними персонажами виступають звірі, птахи, предмети, природні явища тощо. Але за цими героями байкаря криються реальні риси характеру людей, їх вади і їх проблеми. В алегоричній формі Л. Глібов таврував дармоїдів і лиходіїв, пияків і любителів сварки, лицемірів і злодіїв. На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко зустріти поруч таких людей. Зустріти і впізнати знаменитих глібовських персонажів, що народилися у далекому XIX столітті. Викриваючи негативні явища життя і спотворену мораль деяких людей, байкар утверджує доброзичливість, справедливість і милосердя. Це саме ті духовні цінності, яких не вистачає нашому суспільству і сьогодні. Я гадаю, вони завжди, для будь-якого часу, вважатимуться головними, а тому і байки Л. Глібова теж завжди будуть актуальними. Наприклад, байка «Лисиця-жалібниця» засвідчує, що Лисиця на словах жаліла пташенят, а насправді їх поїла. Вона звинувачує котів як зажерливих пройдисвітів, під якими розуміються негідні люди-крутії. Глібов нищівно викриває лицемірство і брехливе, уявне милосердя, таврує жорстокість. Бездушний бюрократизм, якого немало і в наш час, висміюється у байці «Мальований Стовп». Стовп — символ тупості, глупоти й байдужості, а живий навколишній стан літньої ночі символізує народ. Поет співчуває омертвінню людської душі та самотності. А байка «Солом'яний дід» нагадує нам намагання сьогоднішніх урядових чиновників-хазяїнів приборкати народні невдоволення. Тодішню несправедливість суспільного устрою викрив Глібов у байці «Вовк та ягня», але її текст можна розглядати із сучасних позицій: «Вовк, може, їсти захотів!..». Ми бачимо засудження сьогоднішньої прикритої беззаконності. Мудрість байок Глібова невичерпна, тому вони завжди залишатимуться актуальними.
На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко зустріти поруч таких людей. Зустріти і впізнати знаменитих глібовських персонажів, що народилися у далекому XIX столітті. Викриваючи негативні явища життя і спотворену мораль деяких людей, байкар утверджує доброзичливість, справедливість і милосердя. Це саме ті духовні цінності, яких не вистачає нашому суспільству і сьогодні. Я гадаю, вони завжди, для будь-якого часу, вважатимуться головними, а тому і байки Л. Глібова теж завжди будуть актуальними.
Наприклад, байка «Лисиця-жалібниця» засвідчує, що Лисиця на словах жаліла пташенят, а насправді їх поїла. Вона звинувачує котів як зажерливих пройдисвітів, під якими розуміються негідні люди-крутії. Глібов нищівно викриває лицемірство і брехливе, уявне милосердя, таврує жорстокість.
Бездушний бюрократизм, якого немало і в наш час, висміюється у байці «Мальований Стовп». Стовп — символ тупості, глупоти й байдужості, а живий навколишній стан літньої ночі символізує народ. Поет співчуває омертвінню людської душі та самотності. А байка «Солом'яний дід» нагадує нам намагання сьогоднішніх урядових чиновників-хазяїнів приборкати народні невдоволення. Тодішню несправедливість суспільного устрою викрив Глібов у байці «Вовк та ягня», але її текст можна розглядати із сучасних позицій: «Вовк, може, їсти захотів!..». Ми бачимо засудження сьогоднішньої прикритої беззаконності.
Мудрість байок Глібова невичерпна, тому вони завжди залишатимуться актуальними.