З давніх-давен люди оцінили смакові, поживні й цілющі якості капусти. Вважалося, що вона містить усі сім благ - гаряче і холодне, сухе і вологе, гірке й солодке, а також гостре. Лікарі радили давати капустяний сік дітям, аби ті швидше виростали, радили вживати цілющу капусту при запаленнях та свіжих ранах.
Ми розкажемо тобі дивну історію про римського імператора Діоклетіана Августа, який 305 року зрікся престолу і виїхав до міста Салони, де, на превеликий подив колишніх підданих, почав вирощувати капусту.
Чим можна було пояснити цей дивний і незбагненний вчинок?
Кілька років тому імператора Діоклетіана мучив глухий біль у животі. Жерці в один голос пророкували йому швидке одужання, сто років життя, блискучі перемоги на суші й на морі, покору володарів далеких і ще дальших царств, довічну славу і ще багато чого. А йому вже не лише вночі, а й удень дошкуляли болі. Діоклетіан вже почав думати про смерть.
Ось тут і нагодився старий грек, який сказав йому: "Вилікую, владико, але за умови, що цілком довіришся мені і виконуватимеш усі мої поради. - Він повів імператора на город і показав на капусту: - Ось у ній - твоє здоров'я".
І справді, вилікував Діоклетіана Августа свіжим капустяним соком.
... Колишній імператор коротким запоясним ножем вирізує найбільшу капустину. В палаці він власноруч перетирає її на тертушці, проціджує кашку крізь чисту полотняну шмату і випиває сік перед тим, як сісти до обіднього столу. Все нетривке в цьому світі, думається йому, все мінливе.
Здається, ще вчора імператор свято вірив, що кожен його крок - це сторінка історії. Нині ця віра розвіялася, мов туман.
Він дивиться у вікно, і погляд його зупиняється на капусті. Тепліє на душі: ось що вічне! Люди воюють, вбивають, руйнують, а вона собі росте. Вона годує, лікує, тішить зір. Вона однаково потрібна і друзям, і ворогам, й імператорам, і найостаннішому рабові.
Діоклетіанова капуста
З давніх-давен люди оцінили смакові, поживні й цілющі якості капусти. Вважалося, що вона містить усі сім благ - гаряче і холодне, сухе і вологе, гірке й солодке, а також гостре. Лікарі радили давати капустяний сік дітям, аби ті швидше виростали, радили вживати цілющу капусту при запаленнях та свіжих ранах.
Ми розкажемо тобі дивну історію про римського імператора Діоклетіана Августа, який 305 року зрікся престолу і виїхав до міста Салони, де, на превеликий подив колишніх підданих, почав вирощувати капусту.
Чим можна було пояснити цей дивний і незбагненний вчинок?
Кілька років тому імператора Діоклетіана мучив глухий біль у животі. Жерці в один голос пророкували йому швидке одужання, сто років життя, блискучі перемоги на суші й на морі, покору володарів далеких і ще дальших царств, довічну славу і ще багато чого. А йому вже не лише вночі, а й удень дошкуляли болі. Діоклетіан вже почав думати про смерть.
Ось тут і нагодився старий грек, який сказав йому: "Вилікую, владико, але за умови, що цілком довіришся мені і виконуватимеш усі мої поради. - Він повів імператора на город і показав на капусту: - Ось у ній - твоє здоров'я".
І справді, вилікував Діоклетіана Августа свіжим капустяним соком.
... Колишній імператор коротким запоясним ножем вирізує найбільшу капустину. В палаці він власноруч перетирає її на тертушці, проціджує кашку крізь чисту полотняну шмату і випиває сік перед тим, як сісти до обіднього столу. Все нетривке в цьому світі, думається йому, все мінливе.
Здається, ще вчора імператор свято вірив, що кожен його крок - це сторінка історії. Нині ця віра розвіялася, мов туман.
Він дивиться у вікно, і погляд його зупиняється на капусті. Тепліє на душі: ось що вічне! Люди воюють, вбивають, руйнують, а вона собі росте. Вона годує, лікує, тішить зір. Вона однаково потрібна і друзям, і ворогам, й імператорам, і найостаннішому рабові.
От їй таки не буде переводу на землі.