Чайка квилить над морем тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось (Ю. Яновський).
Мабуть, тому що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке (Марко Вовчок). На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, а більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).
Летять, мо сила їх незрима підганяє, птахи із вирію (М. Рильський).
Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник).
Ллється море, плеще в берег, б'ється в сірі скелі, мов з кайданів хоче вийти на степи веселі (О. Олесь).
Обмерзлі кригою дерева дзвонили й лускотіли, неначе вони були скляні (І. Багряний).
О пісне! Тебе ніхто не може побороть, бо вільний дух твій правдою повитий (М. Рильський).
Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, що виросли крила (Т. Шевченко).
Чайка квилить над морем тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось (Ю. Яновський).
Мабуть, тому що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке (Марко Вовчок). На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, а більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).
Летять, мо сила їх незрима підганяє, птахи із вирію (М. Рильський).
Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник).
Ллється море, плеще в берег, б'ється в сірі скелі, мов з кайданів хоче вийти на степи веселі (О. Олесь).
Обмерзлі кригою дерева дзвонили й лускотіли, неначе вони були скляні (І. Багряний).
О пісне! Тебе ніхто не може побороть, бо вільний дух твій правдою повитий (М. Рильський).
Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, що виросли крила (Т. Шевченко).