Як зганяли козаки турків із нашої землі, то дійшли аж до того місця, де тепер оце Мала Катеринівка 1. І тут у широкій долині, над річкою, відбулася страшна битва.
Запорожці перебили стільки ворогів, що потекла кров потоками в річку і всю її зчервонила. Тільки невеликий загін турецький, втікаючи, встиг перебратися на лівий берег і зник у степу.
Кинулися наші було за втікачами, а коні не хочуть заходити в річку: бояться червоної води. Як уже не намагалися козаки перепливти на той бік — нічого в них не вийшло. Тоді їхній отаман сказав:
— Ну що ж, хлопці... Нехай уже буде ця річка границею з бусурманами — тільки не нашою, а кінською, бо, бачте, коні не хочуть далі йти... А ми ще й у степу знайдемо ворогів і звідти їх колись виженемо...
Так з того часу й прозвали річку Кінською. І, справді, колись була вона границею між Україною та Туреччиною.
1 Мала Катеринівка — смт. Запорізького р-ну Запорізької обл.
Запорожці перебили стільки ворогів, що потекла кров потоками в річку і всю її зчервонила. Тільки невеликий загін турецький, втікаючи, встиг перебратися на лівий берег і зник у степу.
Кинулися наші було за втікачами, а коні не хочуть заходити в річку: бояться червоної води. Як уже не намагалися козаки перепливти на той бік — нічого в них не вийшло. Тоді їхній отаман сказав:
— Ну що ж, хлопці... Нехай уже буде ця річка границею з бусурманами — тільки не нашою, а кінською, бо, бачте, коні не хочуть далі йти... А ми ще й у степу знайдемо ворогів і звідти їх колись виженемо...
Так з того часу й прозвали річку Кінською. І, справді, колись була вона границею між Україною та Туреччиною.
1 Мала Катеринівка — смт. Запорізького р-ну Запорізької обл.