1. Забудеш рідний край — тобі твій корінь всохне (П. Тичина). 2. Людство не усвідомить себе як єдине ціле — не буде йому добра (О. Гончар). 3. Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Т. Шевченко). 4. Ми вийшли з льоху — чи вернемось у льох? (І. Драч). 5. Сполохані орли злітають у небо, сполохані жаби стрибають у болото (Є. Дудар). 6. Розвиднялося, сонце зводилося з-за обрію неймовірно велике, розжарене, з мученицькою усмішкою на виду (Є. Гуцало).
2. Людство не усвідомить себе як єдине ціле — не буде йому добра (О. Гончар).
3. Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Т. Шевченко).
4. Ми вийшли з льоху — чи вернемось у льох? (І. Драч).
5. Сполохані орли злітають у небо, сполохані жаби стрибають у болото (Є. Дудар).
6. Розвиднялося, сонце зводилося з-за обрію неймовірно велике, розжарене, з мученицькою усмішкою на виду (Є. Гуцало).