Продовжити оповідання: серед лісу ріс високий дуб,біля його коріння жив у ямі сірий заєць із своєю родиною,білочка оселилася в дуплі,ще вище на дубі дикі бджоли мали своє гніздо,

А на самій високій гілці жила пташина сім"я.  Дуб - був для всіх рідним домом. Восени і взимку, коли листя опадало, зайчик брав його, аби було не так холодно. 

Але одного разу дуб зрубали. Так-так, зрубали, і все. Засумвали тваринки, засумувала природа... Бджілки перелетіли на інше дерево, не таке затишне. Пташки також. Білочка перебігла у дупло "подружки". Сірий заєць оселився ближче до людей. 

Та через пару-трійку місяців на галявину прийшла(ов) маленька дівчинка(хлопчик). Їй (йому) не сподобалася засмучена сіра галявина.

- Що раніше тут було? - запитала дівчинка у мами. 

- Тут ріс вісокий, товстелезний дуб. Гарне бло місце... 

- Давай пошадимо інший дуб! - завеселилася, трохи шепелявлячи, малеча. 

- Давай, доню...

Через три роки дуб виріс. В ньго поселилися вже дорослі дітки зайця, бджолине потомство, білки, пташки... Галявина ожила. 

Простите, за некоторые руссизмы, так как сама живу в России.