1) Виходить, я — не бидло і .син мій — не теля!..("Мартин Боруля" Іван Карпенко-Карий). 2) Ось підіть лиш в неділю або в празник по Полтаві, то побачите таких гарних, що і розказати не можна. ("Наталка-Полтавка" Іван Котляревський). 3) Бачив я многих — і ліпообразних, і багатих, но серце моє не імієть — теє-то як його — к ним поползновенія. ("Наталка-Полтавка" Іван Котляревський). 4) — Та се не йому! Хiба ти не чуєш? — крикнула до неї Олена. ("Маруся" Грігорій Квітка-Основяненко). 5) Скасував я свою фотографію і взявся за повіренничество — пішло як по маслу.("Мартин Боруля" Іван Карпенко-Карий). 6) — Зайду, зайду. Жди мене до сход сонця. ("Маруся" Грігорій Квітка-Основяненко). 7) Я наміревал — теє-то як його — посітити нашу вдовствующую дякониху, но, побачивши тут Наталку (вздыхает), остановився побалакати з нею. ("Наталка-Полтавка" Іван Котляревський). 8) Поклич мені Степана, я хотів з ним побалакать. ("Мартин Боруля" Іван Карпенко-Карий).
При означено-особових реченнях можно поставити "я" чи "ти".
2) Ось підіть лиш в неділю або в празник по Полтаві, то побачите таких гарних, що і розказати не можна. ("Наталка-Полтавка" Іван Котляревський).
3) Бачив я многих — і ліпообразних, і багатих, но серце моє не імієть — теє-то як його — к ним поползновенія. ("Наталка-Полтавка" Іван Котляревський).
4) — Та се не йому! Хiба ти не чуєш? — крикнула до неї Олена. ("Маруся" Грігорій Квітка-Основяненко).
5) Скасував я свою фотографію і взявся за повіренничество — пішло як по маслу.("Мартин Боруля" Іван Карпенко-Карий).
6) — Зайду, зайду. Жди мене до сход сонця. ("Маруся" Грігорій Квітка-Основяненко).
7) Я наміревал — теє-то як його — посітити нашу вдовствующую дякониху, но, побачивши тут Наталку (вздыхает), остановився побалакати з нею. ("Наталка-Полтавка" Іван Котляревський).
8) Поклич мені Степана, я хотів з ним побалакать. ("Мартин Боруля" Іван Карпенко-Карий).
При означено-особових реченнях можно поставити "я" чи "ти".