Стилi мовлення: розмовний,науковий,публiцистичний,епiстолярний,конфесiйний,офiцiйно дiловий,художнiй. Розмовний стиль, використовується в усному повсякденному спiлкуваннi, у побутi, у родинi, на виробництвi. Основні ознаки:безпосередня участь у спiлкуваннi,усна форма спілкування,неофіційність стосунків,невимушеність спілкування,уживання несловесних засобів,уживання позамовних чинників,емоцiйнi реакції,потенційна можливicть відразу уточнити незрозуміле, закцентувати головне. Публіцистичний стиль використовується в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується: точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їхнім емоційним забарвленням. Основнi ознаки: доступнiсть мови й формулювань (орієнтація на широкий загал),поєднання логiчностi доводів полемiчності викладу,поєднання точних найменувань, дат, подiй, мiсцевостi, участникiв, виклад наукових положень і фактiв з емоцiйно-експресивною образнicтю,наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,наявність худ.засобiв. Науковий стиль - використовується в научкових працях, для викладення результатid наукової та дослiдницької діяльності. Метою наукового стилю є пояснення, повiдомлення , тлумачення досягнутих наукових результатів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог. Офiцiйно-дiловий - слугує для спiлкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Художній стиль — це стиль художньої лiтератури, який використовується в художній творчостi. Основнi ознаки: поетичний опис подiй у прозових і драматичних творах, естетика мовлення,експресiя та інтенсивність вираження,зображувальність (тропи: епiтети, порiвняння, метафори, алегорiї, гiперболи, перифрази тощо; вiршована форма, поетичнi фігури), конкретно-чуттєве живописання дiйсностi,відсутнє певне регламентування вживання засобiв, про які йтиметься дал в їх поєднання, відсутність будь-якого нормування,визначальним є суб'єктивізм розуміння й відображення.
розмовний,науковий,публiцистичний,епiстолярний,конфесiйний,офiцiйно дiловий,художнiй.
Розмовний стиль, використовується в усному повсякденному спiлкуваннi, у побутi, у родинi, на виробництвi.
Основні ознаки:безпосередня участь у спiлкуваннi,усна форма спілкування,неофіційність стосунків,невимушеність спілкування,уживання несловесних засобів,уживання позамовних чинників,емоцiйнi реакції,потенційна можливicть відразу уточнити незрозуміле, закцентувати головне.
Публіцистичний стиль використовується в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується: точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їхнім емоційним забарвленням.
Основнi ознаки: доступнiсть мови й формулювань (орієнтація на широкий загал),поєднання логiчностi доводів полемiчності викладу,поєднання точних найменувань, дат, подiй, мiсцевостi, участникiв, виклад наукових положень і фактiв з емоцiйно-експресивною образнicтю,наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційну ознаку,наявність худ.засобiв.
Науковий стиль - використовується в научкових працях, для викладення результатid наукової та дослiдницької діяльності. Метою наукового стилю є пояснення, повiдомлення , тлумачення досягнутих наукових результатів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог.
Офiцiйно-дiловий - слугує для спiлкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.
Художній стиль — це стиль художньої лiтератури, який використовується в художній творчостi.
Основнi ознаки: поетичний опис подiй у прозових і драматичних творах, естетика мовлення,експресiя та інтенсивність вираження,зображувальність (тропи: епiтети, порiвняння, метафори, алегорiї, гiперболи, перифрази тощо; вiршована форма, поетичнi фігури), конкретно-чуттєве живописання дiйсностi,відсутнє певне регламентування вживання засобiв, про які йтиметься дал в їх поєднання, відсутність будь-якого нормування,визначальним є суб'єктивізм розуміння й відображення.