запада́ти / запа́сти в (саму́) ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка. 1. Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам’яті. — Запам’яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало... (О. Гончар); — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру); Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний). 2. Дуже подобатися комусь, запам’ятовуватися. Ольга Річинська, яка так неждано .. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морганою
