-Доброго дня!Чи не могли б Ви до мені з валізою? -Доброго,так , звісно,а яке ваше місце? -Дякую. Сьоме. -Оце збіг,так я з вами поруч. -Справді,аж дивно. -Може познайомимось,адже нам разом їхати,мене звати Сергій,а вас? -Мене Оленою звуть.А до кого ви їдете? -Я їду додому із навчання,а ви? -Я до подруги нагостину. -Можливо я знаю її,де вона живе? -Так її знають всі вона дуже відома дівчинка в вашому містечку.Звуть її за звичай Мар'яною або дівчинка з золотою косою. -Так так я її знаю,ми в дитинстві часто грали на центральному майданчику. -Мені дуже приемно,а де ви навчаетесь? -Я навчаюсь в політехнічному інституті,але я хочу бути відомим художником. -О як цікаво,і у вас уже є якісь творіння? -Так декілька картин я вже виставляв на виставці.Ой нам треба вже виходити,якщо вам цікаво то за вас до мене на каву і я зможу вам показати мої малюнки.А про мою адресу дізнаетесь у Мар'яни. -Так я неодміно завітаю до вас,вам зручно буде в суботу по обіді. -Я буду чекати зустрічі.Допобачення -Допобачення.
