Я радію, коли сніг починає йти ще у листопаді. Щороку, мій тато мене будить, коли на вулиці випадає перший сніг. Вмить, я радісно через силу виштовхую себе з ліжка, бо взимку важко підійматися, тепло і йду з захопленням гати за опадами на вулиці, А з вікна, я гаю як стоїть засніжений, мов зачарований й окутаний білою фатою парк. Я вдивляюся в білосніжні стежечки, ще до сих пір ніким не тронуті, й про себе благаю всіх лісових мешканців, охороняти парк, щоб він назавжди залишився таким білим та зимовим...
Щороку, мій тато мене будить, коли на вулиці випадає перший сніг. Вмить, я радісно через силу виштовхую себе з ліжка, бо взимку важко підійматися, тепло і йду з захопленням гати за опадами на вулиці,
А з вікна, я гаю як стоїть засніжений, мов зачарований й окутаний білою фатою парк. Я вдивляюся в білосніжні стежечки, ще до сих пір ніким не тронуті, й про себе благаю всіх лісових мешканців, охороняти парк, щоб він назавжди залишився таким білим та зимовим...