Корінь слова - це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів (сад- садок - садівник). Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється (воля® вільний, ход® вихід). Корінь є носієм речового значення слова, що відображає щось в об'єктивній реальності. Він обов'язково присутній у кожному слові. У споріднених словах корінь об'єднує їх понятійним змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови. Значення кореня в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за до словотворчих суфіксів і префіксів, які без кореня вживатися не можуть.
