Сашулябрейк

08.09.2022 19:47 •  Українська мова

1. простим ускладненим є речення: а найбільше в людях я ціную щирість. б не можна бути справжнім , не будучи трохи поетом. в кругом хати ростуть старі велетенські груші, які ще посадив мій прадідусь. г пісня – душа народу! 2. звертання є в реченні, в якому вжито фразеологізм: а щоб вам, мої рідні, щасливо вік звікувати та своїх діток до розуму довести. б сьогодні, щоправда, петрик встав ні світ ні зоря. в доленько моя, доле, чом за мене ти забула? г палажка часто робила шкоду своїй сусідці, була їй як сіль в оці. 3. односкладним називним є речення: а ось-ось прокинуться жоржини зі сну. б голова з великим оком і загнутим донизу орлиним дзьобом ледь нахилена. в як тонко чути сіно у повітрі! г листки із клена, з дуба і берези. 4. правильно поставлені розділові знаки при прямій мові в реченні: а «ніде щиріше не співають, як на війні» - зітхнув мирошниченко. б сам до себе говорив тимофій, що земля найкраще пахне восени. в струна бринить лагідною луною: «я тут, я завжди тут, я все з тобою»! г «якраз там і стояла їхня хатина, - мовила бабуся, - отам, біля старої яблуні». 5. простим ускладненим є речення: а стояла друга половина літа, коли наш загін вирушив у похід. б калина – одвічний символ україни. в за мною і мати ступила у двір. г тихий сон стуляє вії, розігнавши давні мрії. 6. односкладним безособовим є речення: а надворі хурделить, замітає дорогу. в тиха, безвітряна ніч. в у маленькому дворі росте багато яскравих квітів. г птахи пролетіли через море і принесли нам на крилах весну. 7. вставне слово є в реченні, в якому вжито фразеологізм: а любі друзі, в труді творіть красу життя. б словом, як постелиш – так і виспишся. в дідусь посміхнувся і сказав, що за одного вченого десять невчених. г на щастя, пожежу погасили швидко. 8. правильно поставлені розділові знаки при прямій мові в реченні: а син у захопленні спитав у матері: «звідки взялися ці квіти в нашому саду? » б жінка спитала, чого він мовчить. в «гарно і затишно на серці стало», стиха мовив хлопчик. г «яка ти розкішна, земле, - думала маланка. – весело засівати тебе хлібом, прикрашати тебе зелом, заквітчати квітками.