Мабуть, кожен учень погодиться, що найбiльш затишним з-помiж навчальних кабiнетiв нашої школи був кабiнет української мови. Оформлений з великим смаком, обладнаний найновiшими технiчними засобами, з куточком етнографiї та народознавства, завжди чисто прибраний та доглянутий, вiн справдi тiшив око. Жаль, але про це доводиться говорити в минулому часi. Трапилося так, що Марiя Iванiвна протягом мiсяця не працювала у школi - вона лiкувалася. Такого, здавалося б, недовгого термiну вистачило, щоб майже повнiстю знищити її зусилля. Протягом мiсяця учнi 8-Б класу, якi вiдповiдають за порядок у кабiнетi, жодного разу як слiд його не прибрали. Кутки засновано павутин ням, технiчнi засоби вкрито пилом i брудом. Неполитi квiти зiв’яли. Прикро й сумно бачити, як недбальство, лiнь та безвiдповiдальнiсть нищать багатолiтню наполегливу працю.
