Недалечко від моєї ослі стоїть ліс.Зараз він просто золотий.Він виступає з легенького ранкового туману,наче острів із води.Повний ліс дерев!І кожне стоїть у золотому листі,віттям ледь-ледь похитує,верхівкою погойдує.Наче хоче зрушити з місця й ступити нам назустріч.Я дуже люблю цю пору року.
