...І ось ми в лісі. Вузька стежка кружляє навколо дерев, наче дзига. Ось вона уже закінчилась біля бурхливої і швидкої ріки. Далі йти все важче і важче, бо тієї стежки уже немає. Тепер потрібно слідувати за слідами місцевих жителів-птахів і тварин. Цією лісовою стежкою можна зайти в глибоку хащу, але туди нам не потрібно. Тепер слід повернути на ліво і йти поміж деревами аж до купки беріз. На кожній березовій гілці сидять веселі птахи і "розмовляють" між собою. Пройшовши цей березовий гайок, ми нарешті добралися до місця призначення. Попід низьким берегом дзюркотить маленький струмочок з чистою, джерельною водою - наша ціль.
