Батько навчав мене: «Учися, дитино, і будуть із тебе люди». «Я ніколи не наздожену своїх однокласників», – думала я щоразу після хвороби. «Мамо, поглянь – білочка ла я.
Батько говорив мені, що якщо я буду гарно вчитися, то з мене будуть люди. Щоразу після хвороби я боялася, що ніколи не наздожену своїх однокласників. Я сказала мамі, щоб вона подивилася на білочку.
«Я ніколи не наздожену своїх однокласників», – думала я щоразу після хвороби.
«Мамо, поглянь – білочка ла я.
Батько говорив мені, що якщо я буду гарно вчитися, то з мене будуть люди.
Щоразу після хвороби я боялася, що ніколи не наздожену своїх однокласників.
Я сказала мамі, щоб вона подивилася на білочку.