Синтаксичний розбір речення. слово має виростати з думки , а думка - з за природою , самим собою та іншими людьми .

Слово (підмет, іменник) має (присудок, дієслово) виростати (присудок, дієслово) з (прийменник) думки (обставина, іменник) , а (сполучник) думка (підмет, іменник) - зі (прийменник обставина, іменник) за (прийменник) природою (додаток, іменник) , самим (означення, займенник) собою (додаток, займенник) та (сполучник) іншими (означення, займенник) людьми (додаток, іменник). Схема: [ ], а [ ].
Речення розповідне, неокличне, складносурядне із зіставними відношеннями; 1 просте реч.: двоскладне, поширене, повне, неускладнене; 2 просте речення: двоскладне, поширене, неповне, ускладнене однорідними додатками.